- лункий
- yañğıravuq, güdürdili
Українсько-турецький словник. 2009.
лункий
Look at other dictionaries:
лункий — а/, е/. 1) Який голосно і чітко звучить; дзвінкий. || Здатний голосно звучати. 2) Який добре відбиває, посилює звук, має сильний резонанс … Український тлумачний словник
лункий — (який голосно й чітко звучить), дзвінкий, голосний, гучний, гомінкий; ляский, розкотистий (який добре відбиває звук, має сильний резонанс) … Словник синонімів української мови
лункий — прикметник … Орфографічний словник української мови
лункість — кості, ж. Абстр. ім. до лункий … Український тлумачний словник
лунко — Присл. до лункий. || перен. Те саме, що претензійно. || у знач. присудк. сл. Про стан, за якого добре все чути … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
гучний — (який дзвінко лунає, якого далеко чути), дзвінкий, голосний, лункий, голосистий … Словник синонімів української мови
заливчастий — (дуже голосний, дзвінкий), заливистий, лункий, розкотистий … Словник синонімів української мови
